субота, 24 серпня 2019 р.

День Незалежності України!


Проголошення незалежності України  шлях, що пройшов український народ від Декларації про державний суверенітет (16 липня) до проголошення незалежності держави, що отримала офіційну назву — Україна, проголошення Акту її незалежності (24 серпня), підтвердження цих законодавчих рішень на Всеукраїнському референдумі з обранням Президента України. Формування легітимного переходу всієї повноти влади денонсацією союзних угод про утворення СРСР (співзасновником якого була УРСР), пов'язаних розпадом СРСР.
Період від формування законодавства на проголошення державності, її символів та систем функціонування її народного господарства, армії тощо, закладених Декларацією про державний суверенітет.
Передісторія:
  • 1649 — заснування Гетьманщини. Ліквідована Російською імперією.
  • 13 грудня 1917 — проголошення незалежності Кримьскої Народної Республіки. Ліквідована більшовицькою Росією.
  • 22 січня 1918 — проголошення незалежності Української Народної Республіки. Окупована більшовицькою Росією.
  • 16 лютого 1918 — проголошення незалежності Кубансько Республіки. Ліквідована більшовицькою Росією.
  • 19 жовтня 1918 — проголошення незалежності Західно-Української Народної Республіки. Окупована Польською Республікою.
  • 15 березня 1939 — проголошення незалежності Карпатської України. Ліквідована Королівством Угорщина.
  • 30 червня 1941 — проголошення відновлення незалежності Української держави. Ліквідована німецьким Третім Рейхом.

Декларація про державний суверенітет (1990)

16 липня 1990 року Верховною радою Української РСР була прийнята Декларація про державний суверенітет України. Це була не перша декларація такого типу у СРСР.
  • 11 березня 1990 року Литва проголосила свою незалежність від СРСР.
  • 12 червня 1990 була прийнята Декларація про державний суверенітет РРФСР.
Перебуваючи під тиском суспільних настроїв, 16 липня 1990 р. на з'їзд КПУ прийняла резолюцію «Про державний суверенітет Української РСР». Оскільки більшість у Верховній Раді УРСР формально складали комуністи, того ж дня депутати Верховної Ради УРСРприйняли Декларацію на виконання резолюції з'їзду.
Проте Декларація про державний суверенітет України далеко випередила декларацію Росії та резолюцію КПУ. Це фактично була програма побудови незалежної держави.
Практично всі положення Декларації суперечили чинній на той час Конституції УРСР. Але заключним в Декларації стало положення про те, що принципи Декларації про суверенітет України будуть використані для укладення нового союзного договору.
Спроба державного перевороту у СРСР (ДКНС)
19  серпня 1991 року з метою повернення суспільства до попередніх порядків була здійснена спроба державного заколоту. Його ініціатори — представники вищого державного керівництва СРСР — заявили, що у зв'язку з начебто хворобою Президента СРСР М.Горбачова його обов'язки виконуватиме Г.Янаєв, а країною керуватиме Державний комітет з надзвичайного ствну.
Горбачов, який у дні заколоту був ізольований путчистами на південному березі Криму, стрімко втрачав владу. Різко посилювалася діяльність керівництва Російської Федерації, яке відіграло ключову роль у придушенні заколоту. Союзні органи влади були паралізовані. Виникли сприятливі обставини для здобуття незалежності союзними республіками з-під радянської окупації.
Акт проголошення незалежності
24 серпня 1991р. Верховна Рада України прийняла Історичний документ виняткового значення для долі українського народу — Акт проголошення незалежності України. У ньому зазначалося:

Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом OOH та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи Декларацію про Державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної Української держави — України.
Територія України є неподільною і недоторканою.
Віднині на території України мають чинність винятково Конституція і закони України.
Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення.


За Акт проголосувала абсолютна більшість депутатів Верховної Ради. УРСРперестала існувати. На геополітичній карті світу постала нова самостійна держава — УКРАЇНА.


Промова президента України Володимира Зеленського до Дня незалежності України 2019 року




Гімн України під час святкування Дня незалежності України


Як святкували день незалежності у різних куточках України

День Державного Прапора України!



     Національним прапором синьо-жовтого кольору користувалися ще в 1948 році жителі Галичини.
Існує досить цікава історія, про розмову по телефону першого президента України Леоніда Кравчука з китайською художницею Мао Мао, який був у 1992 році. Тоді художниця дуже сильно просила президента країни про те, щоб він змінив розстановку кольорів на прапорі України, оскільки Мао Мао вважала що синьо-жовтий колір принесе в країну величезну кількість невдач і розчарувань, а в кінцевому підсумку і крах України.

      Українська революція 1917 року проходила під прапорами синьо-жовтого прапора, до того ж, після Першої світової війни почалася українізація підрозділів на Чорноморському флоті, і все це проходило під сучасним прапором нашої країни.

      А найперші згадки про прапор України були ще при заснуванні Львова. Але тоді він був трохи не таким. На прапорах Львова був зображений жовтий лев на блакитному тлі. Багато вчених та істориків вважають, що саме це послужило створенню сучасного прапора України.

      Історично, перший президент нашої країни Михайло Грушевський затвердив жовто-синій прапор. Але зараз поєднання кольорів в Конституції України прописано навпаки.
(Стаття 20. Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України.
Державний Прапор України - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів.)
    Існує китайська книга про поєднання кольорів. І колір нашого прапора, як ми вже знаємо, приносить біду та нещастя. Але якщо ж кольори поміняти місцями, то все буде навпаки: щастя і благополуччя.

"Український прапор"   
Переказ

    Колись давно проживав в Україні, в місті Галичі, король Данило. У нього був гарний замок, оточений високими мурами. На подвір'ї майорів високо синьо-жовтий український прапор. Король дуже боявся, щоб хтось у нього цього прапора не забрав, бо в старих книгах було написано, що як цей прапор пропа­де, то король втратить королівство.
    А був у Галичі малий бідний хлопчина, Василько. Він чув од людей, що на подвір'ї в короля є щось таке, що дуже стережуть воїни. Василько часто обхо­див королівські мури навкруги та шукав способу, як би через них досередини глянути.
    Одного вечора було дуже темно. Тоді Василько взяв свій маленький сверд­лик, пішов під мури замку та став у мурі вертіти дірку.
    Аж тут нараз відчинилася брама і вийшли з неї воїни. Один з них, старший, глянув убік і побачив Василька.
    —   Ловіть його! — закричав до вояків. — Чого він тут шукає?
    Василько почав тікати. Але величезний собака догнав його і звалив на землю.
    Замкова сторожа схопила Василька і завела на королівське подвір'я.
    У цім же часі король Данило сидів біля вікна у своїй кімнаті. Він зачув га­мір і послав слугу поспитати, що там сталося. Слуга повернувся і розказав про Василька.
    —   Приведи цього хлопця до мене, — сказав король.
    Прийшов Василько, глянув, а йому в очах аж засяяло. В королівській кім­наті було ясно та біло. Перед ним стояв король Данило, вдягнений в білу, ви­шивану долом і по рукавах, кирею.
    —   То ти хотів мені мур завалити? — поспитав жартом. Василько дивився королеві сміливо в вічі.
    —   Я хотів поглянути досередини й довбав дірку в мурі, — сказав.
    —     Коли ти так дуже хотів дістатись досередини, то я візьму тебе в терем. Будеш вчитися з другими дітьми в мене в школі та станеш колись військовим старшиною, — сказав король.
    —   Я хотів лиш знати, що тут є на подвір'ї!
    —    Знатимеш! Це є український прапор. Я стережу його дуже, бо якби хто забрав у мене цей прапор, то й королівство моє забере.
    Василько радо залишився в доброго українського короля Данила. Ходив до  школи та проходив кожної днини попри синьо-жовтий прапор. І обіцяв собі, що доки жити буде, доти боронитиме український прапор.
Мацко І. 



 * * *
Синій, як море, як день, золотий –
З неба і сонця наш прапор ясний.
Рідний свій прапор високо несім!
Хай він, уславлений, квітне усім!
Гляньте, на ньому волошки цвітуть.
Гляньте, жита в ньому золото ллють.
З жита, з волошок наш прапор ясний.
З неба і сонця, як день весняний.
Олександр Олесь 


вівторок, 22 січня 2019 р.

Соборна, єдина, моя Україна!



День соборності —  свято України, яке відзначають щороку 22 січня в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році.

Офіційно в Україні День соборності відзначають з 1999 року.
Свято встановлено в Україні «…враховуючи велике політичне та історичне значення об'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави…» згідно з Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42/99
У цей день прийнято також згадувати іншу подію, яка відбулась рівно на рік раніше 22 січня 1918 р. - прийняття IV Універсалу УЦР, яким проголошувалася повна незалежність УНР. 
Деякий час, з 30 грудня 2011 року, указом на той час Президента України В.Януковича День соборності на офіційному рівні було скасовано і натомість встановлено "День соборності та Свободи України". Однак 13 листопада 2014 року указом Президента України Петра Порошенка свято було відновлено.
Ідея соборності бере свій початок від об'єднання давньоруських земель навколо князівського престолу в Києві, а її філософське коріння сягає часів Візантії. Протягом віків її практичним втіленням займались українські гетьмани Богдан ХмельницькийІван МазепаПетро ДорошенкоПилип Орлик. У XVIII — початку ХХ ст., коли українські землі були поділені між сусідніми державами: ПольщеюМосковієюРумунієюАвстро-Угорщиною, ця ідея знайшла своє відображення у працях найкращих вітчизняних мислителів, оскільки для боротьби за свої національні інтереси Україні була вкрай важливою територіальна єдність.

Проголошення злуки було призначено на 12:00 годину22 січня 1919 року, тобто першу річницю проголошення четвертого універсалу про повну незалежність України.
Головні урочистості проголошення злуки проходили на Софіївській площі. Рівно о 12:00 годині розпочалася урочиста церемонія проголошення Акта злуки. На масовому вічі посол Західноукраїнської Народної Республіки Л. Цегельський зачитав та передав грамоту Національної Ради «Про об'єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Великою Східною Україною» голові Директорії Володимиру Винниченку.


21 січня 1990р. патріотичні сили організували "живий ланцюг" між Києвом, Львомом та Івано-Франковськом, як символ духовної єдності людей східних і західних земель України. За різними оцінками, участь в акції взяли від 0,5 до 3 мільйонів українців.


Наприкінці 2000-х р. почали відроджувати традицію створення «живих ланцюгів», що символізують єдність українського народу. В 2008 — 2011 роках у Києві такі «ланцюги» утворювали на мосту Патона. Таким чином символічно об'єднували правий та лівий береги Дніпра. 
22 січня 2011 р. «живий ланцюг» утворено у понад 20 містах України. 
Сьогодні по всій Україні з нагоди 100 річчя свята також традиційно створювали "живі ланцюги". 


Виступ Президента України з нагоди Дня Соборності України та 100-річчя проголошення Акту злуки УНР та ЗУНР