День Незалежності України!

Проголошення незалежності України — шлях, що пройшов український народ від Декларації про державний суверенітет (16 липня) до проголошення незалежності держави, що отримала офіційну назву — Україна, проголошення Акту її незалежності (24 серпня), підтвердження цих законодавчих рішень на Всеукраїнському референдумі з обранням Президента України. Формування легітимного переходу всієї повноти влади денонсацією союзних угод про утворення СРСР (співзасновником якого була УРСР), пов'язаних розпадом СРСР.

Період від формування законодавства на проголошення державності, її символів та систем функціонування її народного господарства, армії тощо, закладених Декларацією про державний суверенітет.

Передісторія:

• 1649 — заснування Гетьманщини. Ліквідована Російською імперією.
• 13 грудня 1917 — проголошення незалежності Кримьскої Народної Республіки. Ліквідована більшовицькою Росією.
• 22 січня 1918 — проголошення незалежності Української Народної Республіки. Окупована більшовицькою Росією.
• 16 лютого 1918 — проголошення незалежності Кубансько Республіки. Ліквідована більшовицькою Росією.
• 19 жовтня 1918 — проголошення незалежності Західно-Української Народної Республіки. Окупована Польською Республікою.
• 15 березня 1939 — проголошення незалежності Карпатської України. Ліквідована Королівством Угорщина.
• 30 червня 1941 — проголошення відновлення незалежності Української держави. Ліквідована німецьким Третім Рейхом.

Декларація про державний суверенітет (1990)

16 липня 1990 року Верховною радою Української РСР була прийнята Декларація про державний суверенітет України. Це була не перша декларація такого типу у СРСР.

• 11 березня 1990 року Литва проголосила свою незалежність від СРСР.
• 12 червня 1990 була прийнята Декларація про державний суверенітет РРФСР.

Перебуваючи під тиском суспільних настроїв, 16 липня 1990 р. на з'їзд КПУ прийняла резолюцію «Про державний суверенітет Української РСР». Оскільки більшість у Верховній Раді УРСР формально складали комуністи, того ж дня депутати Верховної Ради УРСРприйняли Декларацію на виконання резолюції з'їзду.

Проте Декларація про державний суверенітет України далеко випередила декларацію Росії та резолюцію КПУ. Це фактично була програма побудови незалежної держави.

Практично всі положення Декларації суперечили чинній на той час Конституції УРСР. Але заключним в Декларації стало положення про те, що принципи Декларації про суверенітет України будуть використані для укладення нового союзного договору.

Спроба державного перевороту у СРСР (ДКНС)

19  серпня 1991 року з метою повернення суспільства до попередніх порядків була здійснена спроба державного заколоту. Його ініціатори — представники вищого державного керівництва СРСР — заявили, що у зв'язку з начебто хворобою Президента СРСР М.Горбачова його обов'язки виконуватиме Г.Янаєв, а країною керуватиме Державний комітет з надзвичайного ствну.

Горбачов, який у дні заколоту був ізольований путчистами на південному березі Криму, стрімко втрачав владу. Різко посилювалася діяльність керівництва Російської Федерації, яке відіграло ключову роль у придушенні заколоту. Союзні органи влади були паралізовані. Виникли сприятливі обставини для здобуття незалежності союзними республіками з-під радянської окупації.

Акт проголошення незалежності

24 серпня 1991р. Верховна Рада України прийняла Історичний документ виняткового значення для долі українського народу — Акт проголошення незалежності України. У ньому зазначалося:

Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом OOH та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи Декларацію про Державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної Української держави — України. Територія України є неподільною і недоторканою. Віднині на території України мають чинність винятково Конституція і закони України. Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення.

За Акт проголосувала абсолютна більшість депутатів Верховної Ради. УРСРперестала існувати. На геополітичній карті світу постала нова самостійна держава — УКРАЇНА.


Промова президента України Володимира Зеленського до Дня незалежності України 2019 року

Гімн України під час святкування Дня незалежності України

Як святкували день незалежності у різних куточках України

День Державного Прапора України!

     Національним прапором синьо-жовтого кольору користувалися ще в 1948 році жителі Галичини.
Існує досить цікава історія, про розмову по телефону першого президента України Леоніда Кравчука з китайською художницею Мао Мао, який був у 1992 році. Тоді художниця дуже сильно просила президента країни про те, щоб він змінив розстановку кольорів на прапорі України, оскільки Мао Мао вважала що синьо-жовтий колір принесе в країну величезну кількість невдач і розчарувань, а в кінцевому підсумку і крах України.

      Українська революція 1917 року проходила під прапорами синьо-жовтого прапора, до того ж, після Першої світової війни почалася українізація підрозділів на Чорноморському флоті, і все це проходило під сучасним прапором нашої країни.

      А найперші згадки про прапор України були ще при заснуванні Львова. Але тоді він був трохи не таким. На прапорах Львова був зображений жовтий лев на блакитному тлі. Багато вчених та істориків вважають, що саме це послужило створенню сучасного прапора України.

      Історично, перший президент нашої країни Михайло Грушевський затвердив жовто-синій прапор. Але зараз поєднання кольорів в Конституції України прописано навпаки.
(Стаття 20. Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України.

Державний Прапор України - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів.)

    Існує китайська книга про поєднання кольорів. І колір нашого прапора, як ми вже знаємо, приносить біду та нещастя. Але якщо ж кольори поміняти місцями, то все буде навпаки: щастя і благополуччя.

"Український прапор"   

Переказ

    Колись давно проживав в Україні, в місті Галичі, король Данило. У нього був гарний замок, оточений високими мурами. На подвір'ї майорів високо синьо-жовтий український прапор. Король дуже боявся, щоб хтось у нього цього прапора не забрав, бо в старих книгах було написано, що як цей прапор пропа­де, то король втратить королівство.

    А був у Галичі малий бідний хлопчина, Василько. Він чув од людей, що на подвір'ї в короля є щось таке, що дуже стережуть воїни. Василько часто обхо­див королівські мури навкруги та шукав способу, як би через них досередини глянути.

    Одного вечора було дуже темно. Тоді Василько взяв свій маленький сверд­лик, пішов під мури замку та став у мурі вертіти дірку.

    Аж тут нараз відчинилася брама і вийшли з неї воїни. Один з них, старший, глянув убік і побачив Василька.

    —   Ловіть його! — закричав до вояків. — Чого він тут шукає?

    Василько почав тікати. Але величезний собака догнав його і звалив на землю.

    Замкова сторожа схопила Василька і завела на королівське подвір'я.

    У цім же часі король Данило сидів біля вікна у своїй кімнаті. Він зачув га­мір і послав слугу поспитати, що там сталося. Слуга повернувся і розказав про Василька.

    —   Приведи цього хлопця до мене, — сказав король.

    Прийшов Василько, глянув, а йому в очах аж засяяло. В королівській кім­наті було ясно та біло. Перед ним стояв король Данило, вдягнений в білу, ви­шивану долом і по рукавах, кирею.

    —   То ти хотів мені мур завалити? — поспитав жартом. Василько дивився королеві сміливо в вічі.

    —   Я хотів поглянути досередини й довбав дірку в мурі, — сказав.

    —     Коли ти так дуже хотів дістатись досередини, то я візьму тебе в терем. Будеш вчитися з другими дітьми в мене в школі та станеш колись військовим старшиною, — сказав король.

    —   Я хотів лиш знати, що тут є на подвір'ї!

    —    Знатимеш! Це є український прапор. Я стережу його дуже, бо якби хто забрав у мене цей прапор, то й королівство моє забере.

    Василько радо залишився в доброго українського короля Данила. Ходив до  школи та проходив кожної днини попри синьо-жовтий прапор. І обіцяв собі, що доки жити буде, доти боронитиме український прапор.

Мацко І. 

 * * *

Синій, як море, як день, золотий –

З неба і сонця наш прапор ясний.

Рідний свій прапор високо несім!

Хай він, уславлений, квітне усім!

Гляньте, на ньому волошки цвітуть.

Гляньте, жита в ньому золото ллють.

З жита, з волошок наш прапор ясний.

З неба і сонця, як день весняний.

Олександр Олесь 

ГОЛОДОМОР 1932-33 РОКІВ - ГЕНОЦИД УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

Голодомор - масовий голод, що охопив обширні території і призвів до значних людських жертв на території Української РСР в першій половині 1933 року.

 

Економічно не обгрунтована примусова колективізація в СРСР у 1929-1930 роках призвела до різкого занепаду сільськогосподарського виробництва, у тому числі й хліба. Проте план хлібозаготівель був збільшений. У 1930 році з України вивезли 7,7 млн тонн зерна, яке головним чином пішло на покриття експортних зобов"язань країни. У 1931 році республіка знову повинна була здати планові 7,7 млн тонн, у той час як урожай зерна знизився до 5 млн тонн.

У 1931 році внаслідок посухи був неврожай, що значно скоротило хлібні ресурси країни. Некомпетентна політика в сільському господарстві і екстенсивний експорт зерна урожаю 1931 року зробили ситуацію критичною. У 1932 році послідував ще більший спад виробництва продуктів харчування, насамперед, за рахунок основних хлібовиробних районів СРСР - зернових районів УРСР і Кубані. До початку осені 1932 року країна почала відчувати труднощі із забезпеченням міського населення продовольством.
На початку 1930-х років з українського села був вилучений за державними заготівлями весь хліб. Там, де не знаходили хліба, у боржників по хлібозаготівлі в порядку "натуральних штрафів" вилучали продукти харчування. Враховуючи, що перед колективізацією почався масовий забій худоби, у результаті план по м"ясу був виконаний лише на 10-12%. М"ясо вивозилося у великі індустріальні центри, а в селі його не було.
Позбавлені продовольства, селянські сім"ї не могли дожити до нового врожаю. На початку 1932 року голод поширився по всій Україні. Керівники Компартії України неодноразово зверталися до Сталіна з проханням скоротити план по хлібу. Проте ніяких поступок зроблено не було.

Викачування зерна з голодної республіки вимагало залізної дисципліни, повної покори. У серпні 1932 року була введена смертна кара за розкрадання колгоспної власності (Закон про "п"ять колосків"). По країні до початку 1933 року за неповні п"ять місяців за цим законом було засуджено 54 645 осіб, з них 2110 - до вищої міри покарання. Для вибивання залишків хліба з міст у села направили 112 тисяч членів партії, людей, які не знали проблем села. Райони, що не справлялися зі здачею зерна, заносилися в "чорні списки". У "чорному списку" виявилося 86 районів республіки.
27 листопада 1932 року Сталін на спільному засіданні Політбюро і ЦВК пояснив труднощі з заготовками хліба "проникненням в колгоспи і радгоспи антирадянських елементів, які організували саботаж і зриви". Газета "Правда" від 4 та 8 грудня 1932 рокузакликала до рішучої боротьби з "кулаками", особливо на Україні. 24 січня 1933 року союзний ЦК звинуватив Компартію України в провалі збору зерна, в притупленні більшовицької пильності і направив на Україну секретаря ЦК Павла Постишева. Зі своїх посад були зміщені 237 секретарів райкомів, 249 голів райвиконкомів, понад половини голів колгоспів.
Смерть від голоду набула масових масштабів на початку березня 1933 року. ОГПУ вело облік померлих тільки до 15 квітня 1933 року. За цими даними, кількість жертв за чотири з половиною місяці склало 2 420 100 осіб. Випадків людоїдства - 2 500.

За даними вітчизняних істориків, кількість жертв в Україні визначено в 7,2 млн. чоловік. 
За даними комісії конгресу США, ця цифра складає 10 млн осіб.
Голодомор великою мірою зруйнував українське село, яке зберігало традиції української родини.
Вперше в СРСР 25 грудня 1987 року перший секретар ЦК Компартії України Володимир Щербицький у доповіді, присвяченій 70-річчю утворення УРСР, згадав про факт голодомору.
З початком Перебудови ця тема дедалі більше висвітлюється і в Україні.
Президент України Л.КУЧМА 26 листопада 1998 року N 1310/98 підписав Указ "Про встановлення Дня пам"яті жертв голодоморів", який відзначати щороку у четверту суботу листопада.

28 листопада 2006 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 376-V "Про Голодомор 1932-1933 років в Україні.

Країни, які офіційно визнали Голодомор актом геноциду-

ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПЕСЕМНОСТІ ТА МОВИ

З нагоди Дня української писемності та мови у ВПУ №55 пройшла низка заходів. Учні взяли участь у святі мовознавства "Мова наша калинова", переглянули відео з цікавими фактами про українську мову, читали гуморески Павла Глазового, взяли участь у вікторині.

ДЕНЬ ГІДНОСТІ ТА СВОБОДИ УКРАЇНИ

21 листопада в училищі відбувся єдиний урок з нагоди відзначення Дня Гідності та Свободи “Україна: незалежність, гідність, свобода”, присвячений вшануванню патріотизму і мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року – лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів України та її європейського вибору.

14 ЖОВТНЯ УКРАЇНА ВІДЗНАЧАЄ СВЯТО ПОКРОВИ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

Покрова Пресвятої Богородиці — християнське і народне свято, відзначається церквами східного обряду (православними та греко-католиками) 14 жовтня.

З 1999 року свято Покрови в Україні відзначається як День українського козацтва. Традиційно вважається, що на Покрову у 1942 році було утворено Українську повстанську армію, тому 14 жовтня святкується як день УПА, проте деякі історики схильні вважати, що дата утворення є суперечливою.

З 2014 року указом Президента України Петра Порошенка на свято Покрови призначено День захисника України.

            За легендою, у цей день військо давніх русів на чолі з Аскольдом взяло в облогу центр православ'я — Константинополь, намагаючись захопити місто. Мешканці столиці Візантії у гарячій молитві звернулись до Богородиці з проханням про порятунок. І Богородиця, за оповіданнями, з'явилася перед людьми та вкрила їх своєю покровою. Після цього вороги вже не могли побачити цих людей.

            Як вказують деякі джерела, вражений Аскольд та його дружинники прийняли святе хрещення та стали християнами.

            За іншою версією, натхненням для свята стало видіння Андрія юродивого під час облоги Константинополя військами агарян. Пресвята Богородиця з'явилася мешканцям міста у храмі та прийняла їх під свій захист покров. Після цього війська противника відступили, а місто було врятовано.

 Історія відзначення свята.

               Відзначення свята Покрови має дуже глибоку історію в Україні. 

На території України найстарішою церквою, яка присвячена святу Покрова, є Покровська церква селі Сутківці Хмельницької області, зведена у 1467 р. як фортеця.

Церква Покрови в Сутківцях, 1467

              Покрова Пресвятої Богородиці була одним з найголовніших свят запорізьких козаків, котрі будували багато однойменних храмів та шанували особливо ікони Покрови. Деякі Покровські храми, переважно 18 століття, вціліли до нашого часу. Перлиною української архітектури можуть вважатися Покровський собор Харкова, зведений у 1689 р., у стилі мішаного козацько-московського бароко, та київська трибанна церква Покрови на Подолі, що зведена у 1766 році видатним Григоровичем-Барським.

 Покровський собору Харкові

 Покровська церква у с. Плішивець на Полтавщині

 Покровська церква на Солом'янці у Києві

Покровський кафедральний соборв Івано-Франківську

              Свято Покрови Пресвятої Богородиці вважається днем створення Української повстанської армії (УПА). Цього дня починаючи з 2005 року в містах України відбуваються хода та мітинги прихильників українського націоналізму.

              У жовтні 2014 року Володимир В'ятрович, директор Українського інституту нааціональної пам'яті, запропонував, замість Дня захисника Вітчизни, відзначати День захисника України саме на Свято Покрови, мотивуючи це історичною традицією вшанування українського війська у цей день.

              14 жовтня 2014 року Президент України Петро Порошенко з метою вшанування традицій та на підтримку ініціативи громадськості скасував відзначення Дня захисника Вітчизни і встановив свято День захисника України, яке відзначатиметься щорічно 14 жовтня.

       

              Свято Покрови - давнє українське свято...

              Загальновідомою ознакою Покрови є те, що вона покриває землю або листям, або снігом.

              Згідно з переказами та легендами, саме на Покрову запорізькі козаки вирушали на зимівлю по своїх хуторах та зимівниках. На Січі залишалася тільки стала залога із січовиків, які нічого, крім власної зброї не мали, та інших козаків, що за різними причинами залишалися у своїх куренях. А оскільки в ті часи основним календарем були церковні празники (свята) — то і маємо козацьке свято на Покрову.

              До Покрови завершувався період сватань і приготування до весіль, який починався після Першої Пречистої (Успіння Пресвятої Богородиці, 28 серпня).

             До початку жовтня закінчуються усі найважливіші сільські роботи на землі (в тому числі сівба озимих) — завершено хліборобський цикл робіт. Зібраний урожай (достаток) та більш-менш вільний час дають можливість для проведення весіль. Це найблагодатніша пора для весільних гулянь, початку вечорниць. Звідси беруть свій початок весільні осінні тижні. Згодом, під впливом християнства, виникла традиція, що дівчата, котрі бажали взяти шлюб саме цього року, мали побувати на святі Покрови у церкві і помолитися: «Свята Покрівонько, покрий мені голівоньку», «Мати-Покрівонько, покрий Матір сиру Землю і мене молоду», «Свята мати, Покровонько, накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не зостатися дівкою». Це свято — покровитель весіль, початок сезону на сватання та весілля, які закінчувались за два тижні до Пилипівського посту.

             А на Поділлі дівчата казали: «Свята мати, Покровонько, завинь мою головоньку, чи в шматку чи в онучу — най ся дівкою не мучу!»

Існувала навіть прикмета: якщо на Покрову сніг — буде багато весіль.

Сніг дає привід порівнювати сніговий покрив з весільним покривалом, а оскільки в цей час свідомо призначене і свято Пресвятої Богородиці, то ці порівняння поширюються і на неї.

            У багатьох народів, зокрема і у слов'ян, покривало (фата) вважалося дуже важливою весільною оздобою, взагалі слугувало ознакою заміжжя. За описами арабського письменника XII ст. свідчиться, що якщо комусь подобалась дівчина, то він накидав їй на голову покривало і вона мусила стати його дружиною (точніше, мабуть, це була пропозиція до шлюбу). Та і зараз ми знаємо, що весільна фата ще широко представлена у весільному обряді.

Як відомо, після одруження дівчина була вже молодицею і мала покривати голову наміткою чи хусткою. Намітка — це стародавнє вбрання заміжніх жінок, яке зав'язували навколо голови. Вже після просватання дівчині-нареченій покривали голову хусткою. Для дівчат Покрова — найбільше свято: у молоді починався сезон вечорниць, а у господарів — період весіль, і юнаки залюбки брали участь у весільних обрядах.

            21 лютого 2015 року Президент України Петро Порошенко ініціював встановлення Дня захисника України, який святкується на Покрову 14 жовтня, державним святом.

03 вересня 2018 року у ВПУ №55 заплановано проведення єдиного уроку "ГЕРОЇ ДЛЯ НАС ЯК ПРИКЛАД..."

Патріотизм (грец. раtґiт — Батьківщина, Вітчизна) – це любов і відданість Батьківщині, прагнення своїми діями служити її інтересам. 
Патріотизм передбачає гордість за матеріальні та духовні досягнення свого народу, Батьківщини, бажання збереження її національних особливостей, її культурного надбання та захист інтересів своєї громади, народу загалом.

На світі чимало різних професій, і всі вони є важливими для суспільства. Є професії, які окрім знань, вимагають надзвичайного терпіння, виваженості, мужності, стійкості та навіть героїзму. Цьому не навчитися у жодному навчальному закладі, бо ці риси формують оточення, середовище, суспільні обставини. Мова йде про військових.             

Саме про героїв, патріотів ми говоритимемо на сьогоднішньому Першому уроці «Герої для нас як приклад...». Адже у зв’язку з непростими та нелегкими подіями в нашій державі - ці слова набувають нового значення. І звичайні українці, яких ми зараз називаємо героями, живуть серед нас, своїм прикладом показують, як потрібно чинити за певних ситуацій, спонукають діяти, допомагати іншим.

Сьогодні героїв дедалі більшає, адже кожен, хто стає на захист своєї держави, поповнює лави добровольців у війні на сході України, — герой. Кожен, хто робить свій внесок у перемогу України, — герой. Кожен, хто ризикує життям, аби надати таку потрібну допомогу в зоні АТО, — герой. І ми горді тим, що маємо стільки героїв із хоробрими серцями, які рятують Україну. І саме таким героям присвячуємо наступну сторінку.

Вишита колоссям і калиною,

Вигойдана співом солов'я,

Зветься величаво – Україною,

Земле зачарована моя.

Ми всі малі пагінчики твої

Прийшли у світ, щоб в нім добро творити.

Хоч, може, й кращі є на цій землі краї,

Та нам судилось в Україні жити.

Ми — патріоти, доньки і сини,

Для твого блага все в житті здолаєм!

Бо ти найкращий, краю мій ясний,

Вітчизну й матір ми не вибираєм.

Захищати Вітчизну — справа для справжніх мужчин!

Це не просто слова: честь, кар’єра, звання або чин...

Захищати Вітчизну — то Вічний вогонь у вінках,

То – з усіх почестей — честь, то професія, хлопці, така…

 В. Цимбалюк

Список героїв України [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/: wiki/Список героїв України.