Соборна, єдина, моя Україна!

День соборності —  свято України, яке відзначають щороку 22 січня в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році.

Офіційно в Україні День соборності відзначають з 1999 року.

Свято встановлено в Україні «…враховуючи велике політичне та історичне значення об'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави…» згідно з Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42/99

У цей день прийнято також згадувати іншу подію, яка відбулась рівно на рік раніше 22 січня 1918 р. - прийняття IV Універсалу УЦР, яким проголошувалася повна незалежність УНР. 

Деякий час, з 30 грудня 2011 року, указом на той час Президента України В.Януковича День соборності на офіційному рівні було скасовано і натомість встановлено "День соборності та Свободи України". Однак 13 листопада 2014 року указом Президента України Петра Порошенка свято було відновлено.

Ідея соборності бере свій початок від об'єднання давньоруських земель навколо князівського престолу в Києві, а її філософське коріння сягає часів Візантії. Протягом віків її практичним втіленням займались українські гетьмани Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Петро Дорошенко, Пилип Орлик. У XVIII — початку ХХ ст., коли українські землі були поділені між сусідніми державами: Польщею, Московією, Румунією, Австро-Угорщиною, ця ідея знайшла своє відображення у працях найкращих вітчизняних мислителів, оскільки для боротьби за свої національні інтереси Україні була вкрай важливою територіальна єдність.

Проголошення злуки було призначено на 12:00 годину22 січня 1919 року, тобто першу річницю проголошення четвертого універсалу про повну незалежність України.

Головні урочистості проголошення злуки проходили на Софіївській площі. Рівно о 12:00 годині розпочалася урочиста церемонія проголошення Акта злуки. На масовому вічі посол Західноукраїнської Народної Республіки Л. Цегельський зачитав та передав грамоту Національної Ради «Про об'єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Великою Східною Україною» голові Директорії Володимиру Винниченку.

21 січня 1990р. патріотичні сили організували "живий ланцюг" між Києвом, Львомом та Івано-Франковськом, як символ духовної єдності людей східних і західних земель України. За різними оцінками, участь в акції взяли від 0,5 до 3 мільйонів українців.

Наприкінці 2000-х р. почали відроджувати традицію створення «живих ланцюгів», що символізують єдність українського народу. В 2008 — 2011 роках у Києві такі «ланцюги» утворювали на мосту Патона. Таким чином символічно об'єднували правий та лівий береги Дніпра. 
22 січня 2011 р. «живий ланцюг» утворено у понад 20 містах України. 

Сьогодні по всій Україні з нагоди 100 річчя свята також традиційно створювали "живі ланцюги". 

Виступ Президента України з нагоди Дня Соборності України та 100-річчя проголошення Акту злуки УНР та ЗУНР

ГОЛОДОМОР 1932-33 РОКІВ - ГЕНОЦИД УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

Голодомор - масовий голод, що охопив обширні території і призвів до значних людських жертв на території Української РСР в першій половині 1933 року.

 

Економічно не обгрунтована примусова колективізація в СРСР у 1929-1930 роках призвела до різкого занепаду сільськогосподарського виробництва, у тому числі й хліба. Проте план хлібозаготівель був збільшений. У 1930 році з України вивезли 7,7 млн тонн зерна, яке головним чином пішло на покриття експортних зобов"язань країни. У 1931 році республіка знову повинна була здати планові 7,7 млн тонн, у той час як урожай зерна знизився до 5 млн тонн.

У 1931 році внаслідок посухи був неврожай, що значно скоротило хлібні ресурси країни. Некомпетентна політика в сільському господарстві і екстенсивний експорт зерна урожаю 1931 року зробили ситуацію критичною. У 1932 році послідував ще більший спад виробництва продуктів харчування, насамперед, за рахунок основних хлібовиробних районів СРСР - зернових районів УРСР і Кубані. До початку осені 1932 року країна почала відчувати труднощі із забезпеченням міського населення продовольством.
На початку 1930-х років з українського села був вилучений за державними заготівлями весь хліб. Там, де не знаходили хліба, у боржників по хлібозаготівлі в порядку "натуральних штрафів" вилучали продукти харчування. Враховуючи, що перед колективізацією почався масовий забій худоби, у результаті план по м"ясу був виконаний лише на 10-12%. М"ясо вивозилося у великі індустріальні центри, а в селі його не було.
Позбавлені продовольства, селянські сім"ї не могли дожити до нового врожаю. На початку 1932 року голод поширився по всій Україні. Керівники Компартії України неодноразово зверталися до Сталіна з проханням скоротити план по хлібу. Проте ніяких поступок зроблено не було.

Викачування зерна з голодної республіки вимагало залізної дисципліни, повної покори. У серпні 1932 року була введена смертна кара за розкрадання колгоспної власності (Закон про "п"ять колосків"). По країні до початку 1933 року за неповні п"ять місяців за цим законом було засуджено 54 645 осіб, з них 2110 - до вищої міри покарання. Для вибивання залишків хліба з міст у села направили 112 тисяч членів партії, людей, які не знали проблем села. Райони, що не справлялися зі здачею зерна, заносилися в "чорні списки". У "чорному списку" виявилося 86 районів республіки.
27 листопада 1932 року Сталін на спільному засіданні Політбюро і ЦВК пояснив труднощі з заготовками хліба "проникненням в колгоспи і радгоспи антирадянських елементів, які організували саботаж і зриви". Газета "Правда" від 4 та 8 грудня 1932 рокузакликала до рішучої боротьби з "кулаками", особливо на Україні. 24 січня 1933 року союзний ЦК звинуватив Компартію України в провалі збору зерна, в притупленні більшовицької пильності і направив на Україну секретаря ЦК Павла Постишева. Зі своїх посад були зміщені 237 секретарів райкомів, 249 голів райвиконкомів, понад половини голів колгоспів.
Смерть від голоду набула масових масштабів на початку березня 1933 року. ОГПУ вело облік померлих тільки до 15 квітня 1933 року. За цими даними, кількість жертв за чотири з половиною місяці склало 2 420 100 осіб. Випадків людоїдства - 2 500.

За даними вітчизняних істориків, кількість жертв в Україні визначено в 7,2 млн. чоловік. 
За даними комісії конгресу США, ця цифра складає 10 млн осіб.
Голодомор великою мірою зруйнував українське село, яке зберігало традиції української родини.
Вперше в СРСР 25 грудня 1987 року перший секретар ЦК Компартії України Володимир Щербицький у доповіді, присвяченій 70-річчю утворення УРСР, згадав про факт голодомору.
З початком Перебудови ця тема дедалі більше висвітлюється і в Україні.
Президент України Л.КУЧМА 26 листопада 1998 року N 1310/98 підписав Указ "Про встановлення Дня пам"яті жертв голодоморів", який відзначати щороку у четверту суботу листопада.

28 листопада 2006 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 376-V "Про Голодомор 1932-1933 років в Україні.

Країни, які офіційно визнали Голодомор актом геноциду-

ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПЕСЕМНОСТІ ТА МОВИ

З нагоди Дня української писемності та мови у ВПУ №55 пройшла низка заходів. Учні взяли участь у святі мовознавства "Мова наша калинова", переглянули відео з цікавими фактами про українську мову, читали гуморески Павла Глазового, взяли участь у вікторині.

ДЕНЬ ГІДНОСТІ ТА СВОБОДИ УКРАЇНИ

21 листопада в училищі відбувся єдиний урок з нагоди відзначення Дня Гідності та Свободи “Україна: незалежність, гідність, свобода”, присвячений вшануванню патріотизму і мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року – лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів України та її європейського вибору.

14 ЖОВТНЯ УКРАЇНА ВІДЗНАЧАЄ СВЯТО ПОКРОВИ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

Покрова Пресвятої Богородиці — християнське і народне свято, відзначається церквами східного обряду (православними та греко-католиками) 14 жовтня.

З 1999 року свято Покрови в Україні відзначається як День українського козацтва. Традиційно вважається, що на Покрову у 1942 році було утворено Українську повстанську армію, тому 14 жовтня святкується як день УПА, проте деякі історики схильні вважати, що дата утворення є суперечливою.

З 2014 року указом Президента України Петра Порошенка на свято Покрови призначено День захисника України.

            За легендою, у цей день військо давніх русів на чолі з Аскольдом взяло в облогу центр православ'я — Константинополь, намагаючись захопити місто. Мешканці столиці Візантії у гарячій молитві звернулись до Богородиці з проханням про порятунок. І Богородиця, за оповіданнями, з'явилася перед людьми та вкрила їх своєю покровою. Після цього вороги вже не могли побачити цих людей.

            Як вказують деякі джерела, вражений Аскольд та його дружинники прийняли святе хрещення та стали християнами.

            За іншою версією, натхненням для свята стало видіння Андрія юродивого під час облоги Константинополя військами агарян. Пресвята Богородиця з'явилася мешканцям міста у храмі та прийняла їх під свій захист покров. Після цього війська противника відступили, а місто було врятовано.

 Історія відзначення свята.

               Відзначення свята Покрови має дуже глибоку історію в Україні. 

На території України найстарішою церквою, яка присвячена святу Покрова, є Покровська церква селі Сутківці Хмельницької області, зведена у 1467 р. як фортеця.

Церква Покрови в Сутківцях, 1467

              Покрова Пресвятої Богородиці була одним з найголовніших свят запорізьких козаків, котрі будували багато однойменних храмів та шанували особливо ікони Покрови. Деякі Покровські храми, переважно 18 століття, вціліли до нашого часу. Перлиною української архітектури можуть вважатися Покровський собор Харкова, зведений у 1689 р., у стилі мішаного козацько-московського бароко, та київська трибанна церква Покрови на Подолі, що зведена у 1766 році видатним Григоровичем-Барським.

 Покровський собору Харкові

 Покровська церква у с. Плішивець на Полтавщині

 Покровська церква на Солом'янці у Києві

Покровський кафедральний соборв Івано-Франківську

              Свято Покрови Пресвятої Богородиці вважається днем створення Української повстанської армії (УПА). Цього дня починаючи з 2005 року в містах України відбуваються хода та мітинги прихильників українського націоналізму.

              У жовтні 2014 року Володимир В'ятрович, директор Українського інституту нааціональної пам'яті, запропонував, замість Дня захисника Вітчизни, відзначати День захисника України саме на Свято Покрови, мотивуючи це історичною традицією вшанування українського війська у цей день.

              14 жовтня 2014 року Президент України Петро Порошенко з метою вшанування традицій та на підтримку ініціативи громадськості скасував відзначення Дня захисника Вітчизни і встановив свято День захисника України, яке відзначатиметься щорічно 14 жовтня.

       

              Свято Покрови - давнє українське свято...

              Загальновідомою ознакою Покрови є те, що вона покриває землю або листям, або снігом.

              Згідно з переказами та легендами, саме на Покрову запорізькі козаки вирушали на зимівлю по своїх хуторах та зимівниках. На Січі залишалася тільки стала залога із січовиків, які нічого, крім власної зброї не мали, та інших козаків, що за різними причинами залишалися у своїх куренях. А оскільки в ті часи основним календарем були церковні празники (свята) — то і маємо козацьке свято на Покрову.

              До Покрови завершувався період сватань і приготування до весіль, який починався після Першої Пречистої (Успіння Пресвятої Богородиці, 28 серпня).

             До початку жовтня закінчуються усі найважливіші сільські роботи на землі (в тому числі сівба озимих) — завершено хліборобський цикл робіт. Зібраний урожай (достаток) та більш-менш вільний час дають можливість для проведення весіль. Це найблагодатніша пора для весільних гулянь, початку вечорниць. Звідси беруть свій початок весільні осінні тижні. Згодом, під впливом християнства, виникла традиція, що дівчата, котрі бажали взяти шлюб саме цього року, мали побувати на святі Покрови у церкві і помолитися: «Свята Покрівонько, покрий мені голівоньку», «Мати-Покрівонько, покрий Матір сиру Землю і мене молоду», «Свята мати, Покровонько, накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не зостатися дівкою». Це свято — покровитель весіль, початок сезону на сватання та весілля, які закінчувались за два тижні до Пилипівського посту.

             А на Поділлі дівчата казали: «Свята мати, Покровонько, завинь мою головоньку, чи в шматку чи в онучу — най ся дівкою не мучу!»

Існувала навіть прикмета: якщо на Покрову сніг — буде багато весіль.

Сніг дає привід порівнювати сніговий покрив з весільним покривалом, а оскільки в цей час свідомо призначене і свято Пресвятої Богородиці, то ці порівняння поширюються і на неї.

            У багатьох народів, зокрема і у слов'ян, покривало (фата) вважалося дуже важливою весільною оздобою, взагалі слугувало ознакою заміжжя. За описами арабського письменника XII ст. свідчиться, що якщо комусь подобалась дівчина, то він накидав їй на голову покривало і вона мусила стати його дружиною (точніше, мабуть, це була пропозиція до шлюбу). Та і зараз ми знаємо, що весільна фата ще широко представлена у весільному обряді.

Як відомо, після одруження дівчина була вже молодицею і мала покривати голову наміткою чи хусткою. Намітка — це стародавнє вбрання заміжніх жінок, яке зав'язували навколо голови. Вже після просватання дівчині-нареченій покривали голову хусткою. Для дівчат Покрова — найбільше свято: у молоді починався сезон вечорниць, а у господарів — період весіль, і юнаки залюбки брали участь у весільних обрядах.

            21 лютого 2015 року Президент України Петро Порошенко ініціював встановлення Дня захисника України, який святкується на Покрову 14 жовтня, державним святом.

03 вересня 2018 року у ВПУ №55 заплановано проведення єдиного уроку "ГЕРОЇ ДЛЯ НАС ЯК ПРИКЛАД..."

Патріотизм (грец. раtґiт — Батьківщина, Вітчизна) – це любов і відданість Батьківщині, прагнення своїми діями служити її інтересам. 
Патріотизм передбачає гордість за матеріальні та духовні досягнення свого народу, Батьківщини, бажання збереження її національних особливостей, її культурного надбання та захист інтересів своєї громади, народу загалом.

На світі чимало різних професій, і всі вони є важливими для суспільства. Є професії, які окрім знань, вимагають надзвичайного терпіння, виваженості, мужності, стійкості та навіть героїзму. Цьому не навчитися у жодному навчальному закладі, бо ці риси формують оточення, середовище, суспільні обставини. Мова йде про військових.             

Саме про героїв, патріотів ми говоритимемо на сьогоднішньому Першому уроці «Герої для нас як приклад...». Адже у зв’язку з непростими та нелегкими подіями в нашій державі - ці слова набувають нового значення. І звичайні українці, яких ми зараз називаємо героями, живуть серед нас, своїм прикладом показують, як потрібно чинити за певних ситуацій, спонукають діяти, допомагати іншим.

Сьогодні героїв дедалі більшає, адже кожен, хто стає на захист своєї держави, поповнює лави добровольців у війні на сході України, — герой. Кожен, хто робить свій внесок у перемогу України, — герой. Кожен, хто ризикує життям, аби надати таку потрібну допомогу в зоні АТО, — герой. І ми горді тим, що маємо стільки героїв із хоробрими серцями, які рятують Україну. І саме таким героям присвячуємо наступну сторінку.

Вишита колоссям і калиною,

Вигойдана співом солов'я,

Зветься величаво – Україною,

Земле зачарована моя.

Ми всі малі пагінчики твої

Прийшли у світ, щоб в нім добро творити.

Хоч, може, й кращі є на цій землі краї,

Та нам судилось в Україні жити.

Ми — патріоти, доньки і сини,

Для твого блага все в житті здолаєм!

Бо ти найкращий, краю мій ясний,

Вітчизну й матір ми не вибираєм.

Захищати Вітчизну — справа для справжніх мужчин!

Це не просто слова: честь, кар’єра, звання або чин...

Захищати Вітчизну — то Вічний вогонь у вінках,

То – з усіх почестей — честь, то професія, хлопці, така…

 В. Цимбалюк

Список героїв України [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/: wiki/Список героїв України.

Дніпро святкує день державного прапору України!

Синьо-жовтий прапор – це символ духу і свободи нашої неньки – України. Педагоги ВПУ № 55 приєдналися до свята та разом з Президентом України засвідчили свою повагу до національного символу.

Спільні заходи з КП "Патріот"

16 травня 2018 року у ВПУ №55 інструктори КП «Патріот» провели заняття з учнями в рамках програми предмету "Захист Вітчизни".

Досвідчені інструктори КП «Патріот» навчали наших учнів основам теорії та практичним прийомам поводження зі стрілецькою зброєю та вибуховими пристроями. 

Розповідали про сучасні засоби індивідуального захисту бійців на полі бою (бронежелети та каски).

Навчали основам надання першої допомоги при пораненнях - накладення CAT, приведення потерпілого у стабільне положення тощо.

Кожен з учнів мав змогу практично навчитися розбирати/збирати автомат АКМ, одягти бронежелет і каску та навчитися правильно накладати CAT. Дівчата та хлопці нашого закладу не лише активно здобували практичні навички ай задавали безліч питань з даної тематики заняття.

Дякуємо КП "Патріот" ( https://kp-patriot.pp.ua/)  за надану можливість отримати подібні практичні навички.

#Тризубгуртує
#ВПУ_55_Дніпро
ВПУ №55 приймає активну участь у Всеукраїнському флешмобі "Тризуб гуртує".